Урок № 103-104. Технологія ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту. (Обл.)

 ПРОФЕСІЯ:        ЕЛЕКТРОГАЗОЗВАРЮВАЛЬНИК

РОЗРЯД:        ІІІ 

ПРЕДМЕТ:        ОБЛАДНАННЯ І ТЕХНОЛОГІЇ ЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ

Урок № 103-104

Тема програми: Виконання ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту, кисневого і плазмового прямолінійного і криволінійного різання в нижньому і вертикальному положеннях простих деталей з вуглицевих сталей з розміткою вручну.

Тема уроку: Технологія ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту

Мета уроку:

Ø навчальна: вивчити технологію ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту;

Ø виховна: формувати творчу працелюбну особистість, шанобливе ставлення до своєї професії;

Ø розвиваюча: сприяти розвитку пам’яті, технічного мислення, творчого мислення до підходу до проблемних питань.

Вид уроку: комбінований з використанням мультимедійних технологій.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Дидактичне забезпечення: опорний конспект, роздатковий матеріал,

презентація, відеофрагмент, демонстрація зразків розрізуваного металу киснем.

Методи навчання: словесні (пояснення з елементами бесіди), наочні (демонстрації), практичні (виконання тестових завдань).

Матеріально-технічне забезпечення: дошка, зразки розрізуваних деталей,

опорний конспект учня, підручник, мультимедійний проектор, ноутбук.

Орієнтовний план проведення уроку:

І. Організаційна частина (3 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)

III. Повідомлення теми, мети завдань уроку (2 хв)

IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)

V. Підсумок уроку (5 хв)

Хід уроку

І.Організаційна частина.

1. Перевірка присутніх учнів

2. Призначення чергових

 II. Актуалізація опорних знань (методом бесіди з’ясовую  питання):

1.     Поясніть процес різання металів.

2.     Які інструменти використовують для різання металів?

3.     Які види різання металів вам знайомі?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми ознайомимося технологією ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту. Отримані знання та вміння ви зможете застосовувати на практиці.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Тема  уроку  технологія ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту. На цьому уроці ви дізнаєтесь про види різання, визначення різання, а також класифікацію різання.

V. Вивчення нового матеріалу. (пояснення супроводжується презентацією з використанням відеоматеріалу та використання натуральних зразків)

План вивчення:

1) Термічне різання металів та його особливості.

2) Дугове різання та його види.

3) Кисневе різання.

4) Киснево-флюсове різання.

VI. Підсумок уроку.

6.1 Рефлексія

1.Чи все ви зрозуміли?

2.Тоді дайте відповіді на мої запитання

1. Що називають термічним різанням металу?

2. На які групи поділяють процес термічного різання?

3. В чому полягає процес різання окисленням?

4. В чому полягає процес різання плавленням?

5. Які вам відомі основні види термічного різання окислюванням?

6. Які вам відомі основні види термічного різання плавленням?

7. Як поділяють термічне різання за формою та характером?

Оцінування активності учнів на уроці

Отже сьогодні на уроці ви ознайомилися з технологією ручного кисневого різання сталевого легковагового і важкого брухту.

Домашнє завдання

Конспект, І.В. Гуменюк «Обладнання та технології газозварювальних робіт» с. 107-112, перегляньте презентацію перейшовши за посиланням:

https://gamma.app/docs/-wsmz3iq2e6b8asi?mode=doc

Опорний конспект

1. Термічне різання металів та його особливості.

Термічним різанням називають процес відділення частин (заготівель та ін.) металу від сортового або листового завдяки його окислюванню або плавленню, або того та іншого водночас.

Розрізняють три групи процесу різання:

 різання окислюванням;

 різання плавленням;

 різання плавленням-окислюванням.

Сутність різання окислюванням полягає:

 у нагріванні місця різання до температури запалення (температура початку горіння) металу;

 згорянні підігрітого металу в кисні;

 видаленні продуктів горіння із простору різа за допомогою струменя кисню та газів, що утворюються від горіння металу.

Сутність різання плавленням полягає:

 у нагріванні місця різання сильним концентрованим джерелом до температури, що має бути вищою за температуру плавлення металу;

 видуванні розплавленого металу з місць різу силами, що беруть участь у процесі різання (наприклад, сила плазми, дуги, променеві та ін.).

Основними видами термічного різання окислюванням є:

 кисневе різання;

 киснево-флюсове різання.

Основними видами термічного різання плавленням є:

 плазмове (плазмово-дугове);

 лазерне;

 дугове.

За формою та характером термічне різання поділяють:

 на розділове;

 поверхневе.

2.  Дугове різання та його види.

Види дугового різання:

 ручне дугове різання покритими електродами;

 повітряно-дугове різання;

 киснево-дугове різання;

 підводне киснево-дугове різання;

 дугове різання під флюсом;

 аргонодугове різання неплавким електродом;

 плазмодугове різання.

Види повітряно-дугового різання:

 роздільне;

 поверхневе.

3.     Кисневе різання.

Ø Температура спалаху (початку горіння) металу має бути нижчою за температуру його плавлення.

У цьому випадку метал горить у твердому стані; поверхня гладенька; краї кромок не підплавлюються; шлак легко видаляється з порожнини різа; форма різа залишається постійною. Технічне залізо горить у кисні при температурі 1050—1360 °С залежно від його стану (прокат, порошок тощо), у той час, як температура плавлення його дорівнює 1539 °С. Не ріжеться алюміній, бо температура його спалаху становить 900 °С, а плавлення — 660 °С.

Ø Температура плавлення оксидів і шлаків повинна бути нижчою температури плавлення металу.

В цьому випадку вони стають рідкотекучими і безперешкодно видаляються з різа кисневим струменем. Температура оксидів заліза відповідно дорівнює 1350 °С і 1400 °С, тобто це нижче температури плавлення заліза. Сталі з вмістом вуглецю більше 0,65 % мають температуру плавлення нижчу за температуру плавлення оксидів заліза і різання їх утруднюється. Деякі метали утворюють оксиди з високими температурами плавлення, наприклад, оксиди алюмінію — 2050 °С, хрому — 2270 °С, нікелю — 1985 °С, міді — 1230 °С. При звичайному окислювальному різанні вони не можуть бути видалені з різа, оскільки закривають місце окислення від струменю кисню, і різання стає неможливим.

Ø Метали повинні мати низьку теплопровідність, щоб не було сильного тепловідведення від місця різання.

При різанні міді, алюмінію та їх сплавів практично не вдається зосередити їх нагрівання до температури спалаху по всій товщині листа.

Ø Кількість тепла має бути достатньою для підтримання безперервного процесу різання.

Ø Утворені оксиди мають бути рідкотекучими.

Ø У металі має бути обмежена кількість домішок, які перешкоджають різанню.

Розрізуваність металів

Властивість металів розрізатися киснем без утворення загартованої ділянки поблизу місця різання називають розрізуваністю.

Шорсткість поверхні сталі полегшує її загоряння. Пухкість матеріалів знижує температуру спалаху.

4.     Киснево-флюсове різання

Під час киснево-флюсового різання в щілину розрізу разом з різальним киснем і підігрівним полум`ям уводиться порошкоподібний флюс.

Флюс виконує дві функції:

Ø теплову;

Ø абразивну.

Теплова дія флюсу полягає в тому, що він згоряє в щілині розрізу, внаслідок чого підвищується температура місця розрізу, тугоплавкі оксиди стають рідкоплинними і під дією сили тяжіння і тиску кисневого струменя легко видаляються.

Абразивна дія флюсу полягає в тому,  що його частинки мають велику швидкість і ударним тертям стирають з поверхні розрізу тугоплавкі оксиди.