Урок 8. Технологія зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок

 

Урок №8

Тема програми: Виконання ручного дугового, плазмового, газового, автоматичного та напівавтоматичного зварювання та наплавлення простої та середньої складності деталей, вузлів конструкцій та трубопроводів з конструкційних сталей, кольорових металів у нижньому та вертикальному положеннях шва .

Тема уроку : Технологія зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок .

Мета уроку:

Ø навчальна: вивчити технологію зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок ;

Ø виховна: формувати творчу працелюбну особистість, поважне ставлення до своєї професії;

Ø розвиваюча: сприяти розвитку пам'яті, технічного мислення, творчого мислення до підходу проблемних питань.

Вид уроку: комбінування.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Дидактичне забезпечення: опорний конспект, роздатковий матеріал, стенди.

Методи навчання: словесні (пояснення з елементами бесіди), наочні (демонстрації).

Матеріально-технічне забезпечення: дошка, опорний конспект учня, підручник, ноутбук.

Орієнтовний план проведення уроку:

І. Організаційна частина (3 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)

ІІІ. Повідомлення теми, мети завдань уроку (2 хв)

IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)

V. Підсумок уроку (5 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Перевірка присутніх учнів

2. Назначення чергових

 ІІ. Актуалізація опорних знань (методом бесіди з'ясову   питання):

1. Що таке механізоване зварювання?

2. Які види зварювальних установок ви знаєте?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми ознайомимося з технологією зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок. Отримані знання та вміння ви зможете застосовувати на практиці.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Тема   уроку « Технологія зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок» . На цьому уроці ми ознайомимося з технологією зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок .

V. Вивчення нового матеріалу.

План вивчення:

1 ) Установки електричного зварювання

VI. Підсумок уроку.

6.1 Рефлексія

1. Чи всі ви зрозуміли?

2. Продовжити речення:

1. До установок належить до електричного зварювання …

2. Електродугове зварювання – це...

3. Для функціонування зварювальних установок необхідно створити

4. Контактним електричним зварюванням називається … 

Оцінювання активності учнів на уроці

Отже, сьогодні на уроці ви ознайомилися з технологією зварювання та наплавлення деталей із застосуванням зварювальних установок .

Домашнє завдання

Конспект , Malishev Ручне дугове зварювання Гуменюк І.В. та ін. Технологія електродугового зварювання. - К., 2006.  

Опорний конспект

1. Установки електричного зварювання

До установок електричного зварювання належать установки електродугового та контактного зварювання. Зварюванням називають спосіб з'єднання металевих деталей, які розігріваються до рідкого стану у місці з'єднання і стають нероз'ємними після застигання розтопленого металу.

Електродугове зварювання – це спосіб отримання нероз'ємного з'єднання деталей, за якого деталі на місці майбутнього з'єднання розплавляють тепловою енергією електричної дуги. Дуга горить між двома електродами, одним із яких є деталі, а іншим – спеціальний електрод, що розплавляється та заповнює зварювальний шов. Дуга виникає за значення напруги 50 – 80 В, яка у робочому режимі зменшується до 25 – 30 В. Для живлення електричної дуги використовують зварювальні трансформатори змінного струму промислової частоти, спеціальні зварювальні генератори, зварювальні агрегати та перетворювачі. На рис. 3.3 наведено принципову схему зварювання змінним струмом промислової частоти. 

Для функціонування зварювальних установок необхідно створити бажану вольт-амперну характеристику джерела живлення дуги. В установці, зображеній на рис.3.3, бажаний хід зовнішньої характеристики формується зміною положення рухомої частини магнітопроводу - вбудованого дроселя.

Електрозварювальні установки змінного струму в системі електропостачання викликають подібні проблеми як дугові печі, зокрема спотворення форми кривої струму, різко змінне навантаження для мережі, низький коефіцієнт потужності тощо.

Останнім часом широко застосовується зварювання постійним струмом із живленням дуги зварювання через спеціальні випрямлячі. Це дозволяє підвищити якість зварювання, економити енергію внаслідок зменшення її втрат у регулювальному пристрої живлення, а також забезпечити симетричне трифазне навантаження електромережі з високим коефіцієнтом потужності.

Контактним електричним зварюванням називається спосіб отримання нероз'ємного з'єднання металевих деталей з розплавленням металу теплом, що виділяється у місці їх контакту деталей під час проходження електричного струму (рис. 3.4). За принципом роботи встановлення контактного зварювання можна віднести до установок прямого резистивного нагрівання. Розрізняють точкове, стикове, шовне контактне зварювання. 

Кількість тепла, що виділяється у зварюваних деталях, визначається за формулою

де  І  – струм, що проходить через деталі;  τ  – тривалість проходження струму;  K  , R  Д  – відповідно опір у місці контакту деталей та власне деталей.

Теплова енергія зварювання концентрується у місці контакту, оскільки перехідний опір контакту  K  значно більший від опору  Д  деталей. Для отримання надійного контакту деталі попередньо стискають. У деяких установках після розплавлення стискаюче зусилля  CT  збільшують з метою посилення взаємопроникнення молекул металу з'єднуваних деталей. На підставі цього контактне зварювання називають також зварюванням тиском.

Використана література :

https://helpiks.org/7-22776.html (урок)

Тестовий контроль ЕГЗ 3.1

Позначити правильну відповідь (Вірна відповідь-одна)

 УВАГА! Відповіді відправляти до групи Вайбер



Немає коментарів:

Дописати коментар