Урок №1
Тема програми: Виконання ручного дугового, плазмового газового, автоматичного зварювання та наплавлення середньої складності деталей, вузлів та конструкцій з конструкційних сталей, кольорових металів та сплавів, у всіх положеннях шва, крім постільного, автоматичне та механізоване зварювання деталей, вузлів апаратів, конструкцій, трубопроводів з різних сталей, чавуну, кольорових металів та сплавів.
Тема уроку : Ступінь нагріву деталей перед зварюванням та наплавленням .
Мета уроку:
Ø навчальна: вивчити ступінь нагріву деталей перед зварюванням та наплавленням ;
Ø виховна: формувати творчу працелюбну особистість, поважне ставлення до своєї професії;
Ø розвиваюча: сприяти розвитку пам'яті, технічного мислення, творчого мислення до підходу проблемних питань.
Вид уроку: комбінування.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Дидактичне забезпечення: опорний конспект, роздатковий матеріал.
Методи навчання: словесні (пояснення з елементами бесіди), наочні (демонстрації).
Матеріально-технічне забезпечення: дошка, опорний конспект учня, підручник, ноутбук.
Орієнтовний план проведення уроку:
І. Організаційна частина (3 хв)
ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)
ІІІ. Повідомлення теми, мети завдань уроку (2 хв)
IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)
V. Підсумок уроку (5 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина.
1. Перевірка присутніх учнів
2. Назначення чергових
ІІ. Актуалізація опорних знань (методом бесіди з'ясову питання):
1. Що таке зварювання?
2. Що таке наплавлення?
ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.
Сьогодні ми ознайомимося зі ступенем нагріву деталей перед зварюванням та наплавленням . Отримані знання та вміння ви зможете застосовувати на практиці.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Тема уроку « Ступінь нагріву деталей перед зварюванням та наплавленням» . На цьому уроці ми ознайомимося зі ступенем нагріву деталей перед зварюванням та наплавленням.
V. Вивчення нового матеріалу.
План вивчення:
1) Особливості зварюваності сталей.
2) Попередній підігрів перед зварюванням та наплавленням виробів.
VI. Підсумок уроку.
6.1 Рефлексія
1. Чи всі ви зрозуміли?
2. Тоді дайте відповіді на мої запитання:
1. Які особливості зварюваності сталей?
2. Передній підігрів перед зварюванням та наплавленням виробів.
Оцінювання активності учнів на уроці
Отже, сьогодні на уроці ви ознайомилися зі ступенем нагріву деталей перед зварюванням та наплавленням .
Домашнє завдання
Конспект, І.В. Гуменюк, «Обладнання та технології газозварювальних робіт»с. 84-97.
Опорний конспект
1. Особливості зварюваності сталей
Зварюваність сталей залежить від їх хімічного складу. Найбільше вплив мають вуглець і шкідливі домішки (сірка та фосфор), зі збільшенням змісту яких зварюваність погіршується. Для зварювання виробів використовують в основному конструкційні низьковуглецеві, низько- та середньолеговані сталі. Рідше зварюють високовуглецеві сталі.
Середньовуглецеві сталі (0,25-0,6% С). Для зварювання флюс не потрібний, але при товщині сталі більше 3 мм застосовується або загальне підігрівання до 250-300 ˚С , або локальне до 650-750 ˚С .
Високовуглецеві сталі (від 0,6% С). Як флюс застосовують буру. При товщині сталі до 6 мм якісного зварювання можна досягти за умови поєднання загального підігрівання до 250-300˚С з локальним до 650-700˚С .
Основними труднощами, що виникають при зварюванні сталей, є такі: схильність до утворення гартованих структур (у сталях із вмістом вуглецю понад 0,22%); схильність до утворення гарячих (вміст сірки) та холодних (вміст фосфору) тріщин;забезпечення достатньої міцності з'єднання.
На зварюваність сталі впливають режими зварювання, хімічний склад електродів, температура довкілля, товщина сталі, закріплення елементів конструкцій, техніка виконання зварювання тощо.
Зважаючи на труднощі зварювання, сталі за зварюваністю поділяють на 4 групи (табл. 1):
- добре зварювані сталі – низьковуглецеві та низьколеговані сталі, які не гартуються та зварюються без обмежень, незалежно від товщини металу, конфігурації швів та жорсткості конструкції у широкому інтервалі режимів зварювання. У низьколегованих сталях з вмістом вуглецю понад 0,16 %, товщиною понад 25 мм і жорсткої конструкції необхідним є попередній підігрів до 100-150 ˚ С;
- задовільно зварювані сталі – вуглецеві сталі з вмістом вуглецю від 0,22 до 0,3% та низьколеговані сталі з вмістом вуглецю від 0,14 до 0,22%. Такі сталі зварюються при температурі довкілля не нижче ніж 5 ˚ С і товщині металу не більше ніж 20 мм. Вироби з металів більшої товщини та при жорсткій конструкції потребують попереднього підігріву до температури 100-150 ˚ С. Задовільно зварювані сталі мало схильні до утворення холодних тріщин при правильному виборі режимів зварювання;
- обмежено зварювані сталі – вуглецеві сталі з вмістом вуглецю від 0,3 до 0,4% та низьколеговані, середньовуглецеві з вмістом вуглецю від 0,22 до 0,3%. Такі сталі схильні до утворення гартованих структур і зварюються з попереднім або супровідним підігрівом за температури 150-350 ˚ С, який знижує швидкість охолодження металу шва та утворює відносно м'яку мікроструктуру. При зварюванні виробів складної конфігурації та великої жорсткості необхідним є загальний підігрів до температури 200-450 ˚С .
- погано зварювані сталі – середньолеговані сталі (від 3 до 6% легуючих елементів) середньо- та високовуглецеві сталі з вмістом вуглецю понад 0,22%. Такі сталі загартовуються при зварюванні, тому виконують попередній та супровідний підігрів до температури 200-500 ˚ З наступною термообробкою за режимами для цієї марки.
Табл. 1 Класифікація основних марок сталі за зварюваністю
|
Група зварюваності |
Еквівалентний вміст вуглецю |
Марки сталі |
||
|
вуглецеві |
леговані |
високолеговані |
||
|
І Добра |
До 0,25 |
ВСт1; ВСт2; ВСт3; ВСт4; Сталі 08; 10; 15; 20; 25 |
15Г; 20г; 15Х; 15ХА; 20Х; 15ХМ; 20ХДСА; 10ХСНД; 10ХГСНД; 15ХСНД; |
08Х20Н14С2; 20Х23Р18; 08Х18Р10; 12Х18Н9Т; 15Х5 |
|
ІІ Задоволена |
0,26-0,36 |
ВСт5; Сталі 30; 35 |
12ХН2; 2ХН3А; 20ХН3А; 20ХН; 20ХДСА; 30Х; 30ХМ; 25 ХДСА |
30Х13; 12Х17; 25Х13Н2 |
|
ІІІ обмежена |
0,36-0,45 |
ВСт6;Сталі 40; 45 |
35Г; 40г; 45Г; 40Г2; 35Х; 40Х; 45Х; 40ХМФА; 40 ХН; 30ХГС; 30ХДСА; 35ХМ; 20Х2Н4МА |
17Х18Н9; 12Х18Н9; 36Х18Н25С2; 40Х9С2 |
|
І V Погана |
Більше 0,46 |
Сталі 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85 |
50г; 50Г2; 50Х; 50ХН; 45ХН3МФА; ХДС; 6ХС; 7Х3 |
40Х10С2М; 40Х12; 95Х18; 40Х14Н14В2М; 40Х10С2М |
2. Передній підігрів перед зварюванням та наплавленням виробів
Табл. 2 Передній підігрів перед зварюванням та наплавлення виробів
|
Вид металу |
Попередній підігрів перед зварюванням, Т |
Температура плавлення, Т |
|
Мідь |
150-350 ˚ С |
|
|
Хром |
Сталі Х13 – локальний підігрів 200-250 ˚ С |
1875 ˚ С |
|
Чавун |
3 способи зварювання: 1) холодне – без попереднього підігріву; 2) напівгаряче – з підігрівом до 300-400 ˚ С; 3) гаряче - з підігрівом до 600-700˚С . |
1142 ˚ С |
|
Мідь і його сплави |
1) товщина деталі до 16 мм – попередній підігрів до 300-400 ˚ С; 2) більше 16 мм – супровідний підігрів. |
1083 ˚ С |
|
Латунь |
1) товщина деталі більше 10 мм, а також різних за товщиною деталей – попередній підігрів. |
900-1050 ˚ С |
|
Бронза |
1) зварювання покритим електродом «Комсомолець-100» - попередній підігрів до 400-500 ˚С ; 2) зварювання електродами АНСц / ЛКЗ-АБ – попередній підігрів до 150-300 ˚С ; 3) флюси – попередній підігрів 300-400 ˚ С; 4) газове зварювання (флюсі) - попередній підігрів 500-600 ˚С . |
олов'яні – 900-950 ˚ С ; безолов'яні – 950-1080˚С . _ |
|
Алюміній і його сплави |
1) товщина деталі до 4 мм – без підігріву; 2) товщина деталі 5-6 мм – з підігрівом до 100 ˚ С; 3) товщина деталі 8-10 мм – з підігрівом до 160-200 ˚ С; 4) при більшій товщині деталі– з підігрівом до 200-400 ˚ С; 5) дугове зварювання – попередній підігрів 250-400 ˚ С; 6) газове зварювання – попередній загальний підігрів 250 ˚ С, а виливки із силуміну – 300-400 ˚ С. |
660 ˚ С |
|
Титан і сплави |
|
1660 ˚ С |
|
Нікель і сплави |
|
1453 ˚ С |
|
Магнієві сплави |
|
651 ˚ С |
|
Свинець |
|
327 ˚ С |
|
Цинк і сплави |
|
419 ˚ С |
|
Срібло |
|
960,5 ˚ С |
Табл. 3 Властивості металів
Виконайте право!
Використана література :
Підручник І.В. Гуменюк «Обладнання та технології зварювальних робіт», 2014
Немає коментарів:
Дописати коментар