Урок 23-24. Поверхнево-кисневе різання. Точність і якість різання.

  Урок №23-24

Тема програми:  Виконання ручного кисневого, в тому числі з використанням рідкого горючого, плазмового та газового прямолінійного та фігурного різання деталей з різних сталей, кольорових металів та сплавів за розмітками у всіх просторових положеннях різу, різання на переносних, стаціонарних та плазморізальних машинах. Різання кисневого флюсу деталей з легованих сталей та чугуну. 

Тема уроку  Поверхнево-кисневе різання. Точність та якість різання.

Мета уроку:

Ø    навчальна:  вивчити поверхнево-кисневе різання та точність і якість різання;   

Ø     вихівна: формувати творчу працелюбну особистість, поважне ставлення до своєї професії;       

Ø   розвиваюча: сприяти розвитку пам'яті, технічного мислення, творчого мислення до підходу проблемних питань.     

Вид уроку:     комбінування.  

Тип уроку:     урок засвоєння нових знань.   

Дидактичне забезпечення:     опорний конспект, роздатковий матеріал, стенди.    

Методи навчання:     словесні (пояснення з елементами бесіди), наочні (демонстрації). 

Матеріально-технічне забезпечення:    дошка, опорний конспект учня, підручник, ноутбук.   

Орієнтовний план проведення уроку:

І. Організаційна частина (3 хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)

ІІІ. Повідомлення теми, мети завдань уроку (2 хв)

IV. Вивчення нового матеріалу (30 хв)

V. Підсумок уроку (5 хв)

Хід уроку

І. Організаційна частина.

1. Перевірка присутніх учнів

2. Назначення чергових

 ІІ. Актуалізація опорних знань (методом бесіди з'ясову   питання):

1. Поясніть процес різання металу?

2. Які інструменти та прилади використовують для різання металу?

ІІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.

Сьогодні ми ознайомимося з  поверхнево-кисневим різанням та точністю та якістю різання.  Отримані знання та вміння ви зможете застосовувати на практиці.            

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Тема      уроку Поверхнево-кисневе різання.На цьому уроці ми ознайомимося з  поверхнево  -кисневим різанням та точністю та якістю різання .    

V. Вивчення нового матеріалу.

План вивчення:

1 Поверхневе кисневе різання

2)   Точність і якість різання

VI. Підсумок уроку.

6.1 Рефлексія

1. Чи всі ви зрозуміли?

2. Тоді дайте відповіді на мої запитання:

1. Чому температура горіння металу повинна бути нижчою за температуру його плавлення?

2. Чому алюміній не піддається кисневому різанню?

3. Чому температура плавлення оксидів і шлаків повинна бути нижчою за температуру плавлення металу?

4. Полегшує чи погіршує шорсткість поверхні металу його загорання?

5. Які оксиди не можуть бути видалені з різу при кисневому різанні?

6. Чому метали мають низьку теплопровідність?

7. Знижує чи підвищує температуру спалаху пухкість металів?

8. Яке полум'я застосовують при різанні сталі завтовшки до 300 мм?

9. Від чого залежить тиск ріжучого кислорода?

10. Чому має відповідати швидкість різання?

Оцінювання активності учнів на уроці

Отже, сьогодні на уроці ви ознайомилися з поверхнево-кисневим різанням та точністю та якістю різання.       

Домашнє завдання

Конспект,    І.В. Гуменюк, Іваськів Обладнання та технології газозварювальних робіт  с.179-182  

Опорний конспект

1.   Роздільно-кисневе різання листів.  

Поверхневим кисневим різанням називають процес зняття шару металу кисневою струєю.

Від роздільного поверхневе різання відрізняється тим, що  струмінь ріжучого кислорода спрямовується під гострим углом  15-40° до поверхні металу і переміщується з великою швидкістю  вдоль неї, утворюючи канавки (рис. 1).

Мал. 2. Схема поверхневого кисневого різання:

1 - мундштук; 2 - шлак; 3 - канавка

Профіль її залежить  від форми та розмірів вихідного каналу для різального кисню  мундштуці, а також від режимів різання та розташування різака  щодо листа. Суть процесів роздільного та поверхневого різання однаковий. В обох випадках підігрівне полум'я нагріває метал  до температури спалаху, проходить згорання металу в обмеженому об'ємі. При цьому видаляється шлак. При поверхневому  різанні джерелом нагрівання є не тільки підігрівне полум'я різа ка, а й розплавлений шлак, який, переміщуючись поверхнею  металу, підігріває наступні його кулі. Шлак, отриманий при верхньому різанні, має більший вміст заліза, яке не згоріло. Від повідно краще використовується теплота, що виділяється в результаті окислення заліза. Тому швидкість різання зростає до  2-4 м/хв і підвищується продуктивність праці. Ручним різаком  видаляється до 40 кг/рік металу, а пневматичним зубилом – не більше 2-3 кг/рік.

Ручне різання виконують різаками типу РПК та РПА, машин -  немає - на спеціальному обладнанні МОЗ (машини вогневого за чищення).

Орієнтовні режими поверхневого кисневого різання низьковуглецевих сталей різаком типу РПА вказані у табл. 1.

Табл. 1. Режими поверхневого кисневого різання  низьковуглецевих сталей різаком типу РПА

Різання починають із підігріву початкової ділянки до температури спалаху. При нагріванні різак розташовують під кутом  70-80° до поверхні. У момент подачі різального кислорода різак нахиляють до кута 15-45°. Процес різання проходить нормально лише в тому випадку, коли напрямок переміщення різака співпадає  з напрямком кисневої струмені.

При рівномірному переміщенні різака у напрямку утворюваної  канавки підігріваюче полум'я може бути вимкнене.

Для уникнення закатів на поверхні заготівлі, треба, щоб ширина канавки була в 5-7 разів більшою за глибину.

При зачищанні дефектів на значній поверхні різання виконують «ялинкою» за один або кілька проходів з наданням різаку  колівальних рухів.

Існує два способи поверхневого кисневого різання: стругання та  обточування.

При струганні різак, як і прохідний різець, знімає з поверхні  шар металу певної ширини і за один або кілька проходів.

При обточуванні різак, як і токарний різець, здійснює постальний рух вздовж круглої заготовки, яка виконує обертовий  рух. В результаті знімається шар металу певної глибини.

Поверхневе кисневе різання широко використовують у металургії для видалення поверхневих дефектів лиття, у зварювальному виробництві для вирізання дефектних ділянок швів і при ремонтних роботах.

2. Точність і якість різання

Точність газового різання характеризується відповідністю розмірів вирізаної деталі до розмірів креслення.

Якість різання характеризується шорсткістю поверхні різу, на явністю шлаку і задирок на нижній кромці, рівномірністю ширини різу по всій товщині металу, ступенем оплавлення верхньої  кромки.

Точність різа визначається відхиленням його лінії або плоскості  від заданої. Відхилення лінії різу відбувається внаслідок зміщення осі різака або деформації листа при різанні. Відхилення  площини різа від заданої може бути викликано зміною угла нахилу різака до поверхні листа і розширенням ріжучої струми  кислорода.

Шорсткість поверхні різу визначається кількістю і глибиною  рівчаків, залишених струменем кислорода. Глибина їх залежить від тиску кислорода, виду горючого газу, швидкості переміщення різака.

При різанні природним газом поверхня різу більш рівна, без  оплавлення. Оплавлення верхніх кромок залежить від потужності  підігрівного полум'я. Чим більша потужність підігрівного полум'я  і менша швидкість, тим більша оплавлення верхніх кромок.

Встановлено 3 класи якості поверхні різу: 1-й (вищий), 2-й  (підвищень), 3-й (звичайний).

Деформації при різанні виникають внаслідок нерівномірного  нагрівання металу та його охолодження. Деформації викликають  відтворення форми деталі та відхилення від заданих розмірів  (Рис. 2).

Для зменшення деформацій необхідно:

- жорстко закріпити вирізувані деталі' в пристосуваннях;

- намагатися, щоб площа вирізуваної деталі була близькою до  площі заготівлі;

різати на гранично оптимальній швидкості;

- великогабаритні деталі різати одночасно декількома різаками;

- різати в такій послідовності, за якої деформації діяли б протилежних напрямках та взаємно знищувалися;

- спершу різати не по прямій, а по зигзагоподібній лінії;

- при вирізанні в замкнутому контурі після проходження різака деталь закріпити клинами;

- відверни в деталях вирізати раніше основного контуру;

- починати різання з найдовшої кромки, а закінчувати на короткій .

Малий. 2. Деформації та способи їх зменшення при вирізанні деталей:

а — деформації обрізної частини листа; б — початок різання по зигзагоподібній  лінії; в - закріплення деталі клинами після проходження різака (1-4 - місця  встановлення клінів); г — послідовність різання листа на смуги одним різаком


Немає коментарів:

Дописати коментар