Урок 19. Прокладання стояків і підводок

  ПРОФЕСІЯ:   МОНТАЖНИК САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ 

РОЗРЯД:   ІІІ

ПРЕДМЕТ:   ТЕХНОЛОГІЯ МОНТАЖУ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ

Урок №19

Тема програми:    Технологія монтажу системи опалення. 

Тема  уроку:   Прокладання стояків і підводок.

Мета уроку:

Ø навчальна: вивчити прокладання стояків і підводок;                  

Ø виховна:   формувати творчу працелюбну особистість, важливе ставлення до своєї професії;              

Ø розвиваюча: сприяти розвитку пам'яті, технічного мислення, творчого мислення до підходу проблемних питань.              

Вигляд уроку:     комбінування.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

Дидактичне забезпечення:     опорний конспект.

Методи навчання: словесні (пояснення з елементами бесіди), наочні (демонстрації).

Матеріально-технічне забезпечення: дошка, опорний конспект учня, підручник, ноутбук.

Орієнтовний план проведення уроку:

І.    Організаційна частина (3 хв)  

ІІ.    Актуалізація опорних знань (5 хв)  

ІІІ.    Повідомлення теми, мети завдань уроку (2 хв)  

IV.    Вивчення нового матеріалу (30 хв)  

V. Підсумок уроку (5 хв)

Хід уроку

І.    Організаційна частина.  

1. Перевірка присутніх учнів

2. Назначення чергових

 ІІ. Актуалізація опорних знань (методом бесіди з'ясовую               питання):   

1. Що таке технологія?

2. Що називають санітарно-технічним обладнанням? 

3. Які види сантехнічного обладнання вам відомі?

ІІІ.    Мотивація навчально-трудової діяльності.  

Сьогодні ми ознайомимося з прокладанням стояків і підводок. 

IV.    Повідомлення теми, мети, завдань уроку.  

Тема уроку "Прокладання стояків і підводок".                   

V. Вивчення нового матеріалу.

План вивчення:

1) Прокладання стояків і підводок. 

2) Різновиди стоякових систем опалення.

3) Основні матеріали для труб опалення.

4) Гідравлічні випробування системи опалення.

5) Утеплення труб опалення.

http:/

VI.   Підсумок уроку.  

6.1 Рефлексія

1. Чи всі ви зрозуміли?

2. Тоді дайте відповідь на мої запитання:

1. Які основні матеріали використовуються для прокладання стояків і підводок опалювальної системи в сучасних будівлях, і які їхні переваги та недоліки?

2. Які існують основні схеми підключення опалювальних приладів до стояків (однотрубна, двотрубна), і які їхні особливості та застосування?

3. Які основні помилки можуть бути допущені при прокладанні стояків і підводок, і як вони можуть вплинути на роботу системи опалення?

4. Які вимоги до теплоізоляції стояків і підводок, і які матеріали найкраще використовувати для цих цілей?

Оцінювання активності учнів на уроці

Отже, сьогодні на уроці ви ознайомилися та вивчили прокладання стояків і підводок.   

Домашнє завдання

Опорний конспект.    Глушко Ю.Ю. Опалення. Навчальний посібник. 2019 рік  

Опорний конспект

1.    Прокладання стояків і підводок

Прокладання стояків і підводок системи опалення – це один із ключових етапів монтажу опалювальної системи. Від правильності виконання цих робіт залежить ефективність та довговічність всієї системи.

Що таке стояки і підводки?

• Стояки: Це вертикальні труби, які з'єднують основний трубопровід з опалювальними приладами на різних поверхах будівлі. Вони забезпечують циркуляцію теплоносія по системі.
• Підводки: Це відгалуження від стояків, які підключають до них окремі опалювальні прилади (радіатори, конвектори тощо).

Матеріали для стояків і підводок

Найчастіше для прокладання стояків і підводок використовують такі матеріали:

• Сталь: Міцний і довговічний матеріал, але схильний до корозії.
• Чавун: Має високу міцність і стійкість до корозії, але важкий і складний в обробці.
• Мідь: Дороговартісний, але дуже довговічний і стійкий до корозії матеріал.
• Поліпропілен: Легкий, міцний і стійкий до корозії матеріал.
• Металопластик: Легкий, гнучкий і простий в монтажі матеріал.

Етапи прокладання стояків і підводок

1. Проектування: Складається детальний план розташування стояків, підводок і опалювальних приладів.
2. Підготовка:
   • Вибір матеріалу для труб.
   • Підготовка інструментів: зварювальний апарат, труборези, ключі, рівень.
   • Підготовка стін і стель до прокладки труб.
3. Монтаж стояків:
   • Розмітка місць проходження стояків.
   • Прокладка труб у стінах або шафах.
   • З'єднання труб за допомогою зварювання, пайки або фітингів.
4. Монтаж підводок:
   • Підключення підводок до стояків.
   • Підключення підводок до опалювальних приладів.
5. Ізоляція:
   • Теплоізоляція труб для зменшення теплових втрат.
   • Гідроізоляція місць з'єднання труб.
6. Перевірка системи:
   • Перевірка герметичності всіх з'єднань.
   • Проведення гідравлічних випробувань.

Важливі моменти при прокладанні стояків і підводок

• Правильний ухил: Труби повинні мати невеликий ухил для видалення повітря з системи.
• Міцні з'єднання: Всі з'єднання повинні бути надійними і герметичними.
• Доступність для обслуговування: Стояки і підводки повинні бути легко доступними для огляду і ремонту.
• Естетичний вигляд: Труби можна заховати в стіни або шафи, або використовувати декоративні кожухи.

Чому важливо довірити цю роботу професіоналам?

Прокладання стояків і підводок – це відповідальна робота, яка вимагає певних знань і навичок. Професійні сантехніки зможуть:

• Правильно розрахувати діаметр труб і кількість опалювальних приладів.
• Вибрати оптимальний матеріал для труб.
• Якісно виконати всі монтажні роботи.
• Гарантувати довговічність і ефективність системи опалення.

2.    Різновиди стоякових систем опалення

Стоякові системи опалення є одними з найпоширеніших у багатоповерхових будівлях. Вони забезпечують ефективний розподіл тепла по всіх приміщеннях. Існує кілька основних різновидів таких систем, які відрізняються за схемою підключення опалювальних приладів та особливостями циркуляції теплоносія.

За схемою підключення опалювальних приладів:

• Однотрубна система: В цій системі опалювальні прилади підключені послідовно до одного стояка. Теплоносій рухається по системі по колу, поступово охолоджуючись. Перевага такої системи – простота монтажу. Однак, останній опалювальний прилад у системі отримує найменш нагрітий теплоносій, що може призводити до нерівномірного прогріву приміщень.
• Двотрубна система: В цій системі до кожного опалювального приладу підводяться дві труби: подача (з гарячим теплоносієм) і зворотка (з охолодженим теплоносієм). Це забезпечує більш рівномірний розподіл тепла по всіх приміщеннях. Двотрубні системи можуть бути з верхньою або нижньою розводкою.

За способом циркуляції теплоносія:

• З природною циркуляцією: В таких системах рух теплоносія забезпечується за рахунок різниці температур і щільності гарячої та холодної води. Не потребує використання циркуляційного насоса.
• З примусовою циркуляцією: В таких системах встановлюється циркуляційний насос, який забезпечує примусовий рух теплоносія по системі. Забезпечує більш швидкий прогрів приміщень і дозволяє використовувати різні схеми підключення.

За розташуванням стояків:

• З верхнім розташуванням стояків: Стояки розташовуються у верхній частині будівлі. Забезпечує кращу вентиляцію системи і зменшує ймовірність утворення повітряних пробок.
• З нижнім розташуванням стояків: Стояки розташовуються у нижній частині будівлі. Більш компактна схема, але вимагає встановлення повітрявідвідників.

Вибір оптимального варіанту

Вибір того чи іншого виду стоякової системи опалення залежить від таких факторів:

• Кількість поверхів будівлі
• Площа приміщень
• Тип опалювальних приладів
• Вимоги до рівномірності прогріву приміщень
• Наявність автоматики та регулювання
• Бюджет

Для кожного конкретного випадку необхідно проводити індивідуальний розрахунок і проектування системи опалення.

3.    Основні матеріали для труб опалення

Вибір матеріалу для труб опалення – це важливе рішення, яке впливає на ефективність, довговічність та вартість системи. Сучасний ринок пропонує широкий асортимент труб з різних матеріалів, кожен з яких має свої переваги і недоліки.

Основні матеріали для труб опалення:

• Сталь:
  • Переваги: висока міцність, довговічність, стійкість до високих температур і тиску.
  • Недоліки: схильність до корозії, складність монтажу, висока теплопровідність (може призводити до теплових втрат).
• Чавун:
  • Переваги: висока міцність, стійкість до корозії.
  • Недоліки: велика вага, низька теплопровідність, складність монтажу.
• Мідь:
  • Переваги: висока теплопровідність, довговічність, стійкість до корозії.
  • Недоліки: висока вартість, складність монтажу.
• Поліпропілен:
  • Переваги: легкість, простота монтажу, стійкість до корозії, низька теплопровідність.
  • Недоліки: обмеження за температурою теплоносія, необхідність використання спеціальних паяльників.
• Металопластик:
  • Переваги: гнучкість, легкість, простота монтажу, стійкість до корозії.
  • Недоліки: менша міцність порівняно зі сталевими трубами, обмеження за температурою теплоносія.
• PEX (поліетилен зшитий):
  • Переваги: висока міцність, гнучкість, стійкість до корозії, низька теплопровідність.
  • Недоліки: вища вартість порівняно з поліпропіленом.

Критерії вибору матеріалу:

• Тип системи опалення: централізоване чи автономне.
• Температура теплоносія: для різних систем вона може відрізнятися.
• Тиск у системі: для багатоповерхових будинків необхідні труби, що витримують високий тиск.
• Термін служби системи: очікуваний термін експлуатації.
• Вартість матеріалу і монтажу: необхідно врахувати всі витрати.
• Умови експлуатації: наявність агресивних середовищ, механічні навантаження.

Рекомендації:

• Для систем з високими температурами і тиском: краще використовувати сталеві або мідні труби.
• Для автономних систем опалення з невисокими температурами: підійдуть поліпропіленові або металопластикові труби.
• Для систем з теплою підлогою: рекомендуються труби з PEX.
• При обмеженому бюджеті: можна розглянути поліпропіленові або металопластикові труби.

Важливо: перед вибором матеріалу рекомендується проконсультуватися з фахівцем, який допоможе підібрати оптимальне рішення з урахуванням конкретних умов.

Додаткові фактори:

• Монтаж: деякі матеріали (наприклад, поліпропілен) вимагають спеціального обладнання для з'єднання.
• Термін служби: гарантійний термін служби різних матеріалів може відрізнятися.
• Естетичний вигляд: якщо труби будуть видні, варто звернути увагу на їхній колір і форму.

Вибираючи матеріал для труб опалення, необхідно враховувати всі перераховані фактори і підбирати оптимальний варіант для кожного конкретного випадку.

4.    Гідравлічні випробування системи опалення

Гідравлічні випробування – це обов'язкова процедура, яка дозволяє перевірити систему опалення на міцність та герметичність перед початком опалювального сезону. Її мета – виявити можливі пошкодження, тріщини або протікання, які можуть виникнути під час експлуатації системи.

Підготовка до випробувань

Перед початком випробувань необхідно:

• Переконатися, що система повністю заповнена водою. Повітряні пробки можуть спотворити результати випробувань.
• Перевірити всі з'єднання на щільність. Усунути будь-які виявлені підтікання.
• Відкрити всі запірні крани. Це дозволить створити рівномірний тиск у системі.
• Підготувати необхідне обладнання: манометр, насос для подачі води під тиском, запірну арматуру.

Процес випробувань

1. Підвищення тиску. За допомогою насоса поступово підвищують тиск у системі до встановленого значення. Як правило, робочий тиск збільшується на 20-40%.
2. Витримка під тиском. Систему витримують під підвищеним тиском протягом певного часу (зазвичай 30-60 хвилин).
3. Візуальний огляд. Після витримки уважно оглядають всі з'єднання, труби, радіатори на наявність протікань.
4. Повільне зниження тиску. Після огляду тиск у системі повільно знижують до робочого значення.

Оцінка результатів

• Відсутність протікань. Якщо після випробувань не було виявлено протікань, система вважається герметичною і готова до експлуатації.
• Виявлення протікань. Якщо виявлені протікання, необхідно усунути пошкодження і повторити випробування.

Важливі моменти

• Безпека. Під час проведення випробувань необхідно дотримуватися правил безпеки. Роботи повинні виконуватись кваліфікованими фахівцями.
• Документація. Після проведення випробувань складається акт, в якому фіксуються результати.
• Регулярність. Гідравлічні випробування рекомендується проводити щорічно перед початком опалювального сезону.

Чому важливо проводити гідравлічні випробування?

• Попередження аварій. Виявлення і усунення пошкоджень на ранній стадії дозволяє уникнути серйозних аварій і запобігти затопленню приміщень.
• Збільшення терміну служби системи. Регулярні перевірки дозволяють виявити і усунути зношені деталі, що продовжує термін служби всієї системи.
• Економія енергії. Герметична система опалення працює більш ефективно і зменшує витрати на опалення.

Важливо: Самостійно проводити гідравлічні випробування не рекомендується. Ці роботи повинні виконуватися фахівцями з відповідною кваліфікацією.

5.    Утеплення труб опалення

Утеплення труб опалення – це важливий захід, який дозволяє зменшити тепловтрати, знизити витрати на опалення та підвищити ефективність системи. Особливо актуальним це є для систем з прокладеними трубами по неопалюваних приміщеннях або відкритих ділянках.

Чому важливо утеплювати труби?

• Зменшення тепловтрат: Утеплення зменшує втрати тепла через поверхню труб, що призводить до зниження витрат на опалення.
• Підвищення температури теплоносія: Завдяки зменшенню тепловтрат температура теплоносія в системі залишається більш стабільною, що позитивно впливає на ефективність опалення.
• Захист від конденсату: Утеплення запобігає утворенню конденсату на поверхні труб, що може призвести до корозії та пошкодження ізоляції.
• Збільшення терміну служби системи: Захищаючи труби від зовнішніх впливів, утеплення продовжує термін їх служби.

Матеріали для утеплення труб

Для утеплення труб використовуються різноманітні матеріали:

• Мінеральна вата: Має високі теплоізоляційні властивості, але вимагає додаткового захисту від вологи.
• Спінений поліетилен: Легкий, гнучкий матеріал, який легко монтується.
• Базальтова вата: Вогнестійка, довговічна і стійка до високих температур.
• Спінений каучук: Еластичний матеріал, що забезпечує хорошу звукоізоляцію.

Технологія утеплення

Процес утеплення труб включає такі етапи:

1. Підготовка труб: Труби очищаються від пилу та бруду.
2. Вибір товщини утеплювача: Товщина утеплювача залежить від діаметра труби, температури теплоносія та умов експлуатації.
3. Нанесення клею: На трубу наноситься спеціальний клей для фіксації утеплювача.
4. Монтаж утеплювача: Утеплювач нарізається на необхідні відрізки і щільно наноситься на трубу.
5. Закріплення утеплювача: Утеплювач фіксується за допомогою клейкої стрічки або інших кріпильних елементів.
6. Захист утеплювача: Для захисту утеплювача від механічних пошкоджень та вологи може використовуватися додатковий шар ізоляції або кожух.

Важливі нюанси

• Безперервність утеплення: Утеплювач повинен щільно прилягати до труби без щілин.
• Захист від вологи: Утеплювач необхідно захистити від вологи, особливо якщо труби проходять по неопалюваних приміщеннях або під землею.
• Доступ до запірної арматури: Місця з'єднання труб і запірна арматура повинні залишатися доступними для обслуговування.

Додаткова інформація

https://svitprof.org.ua/libs/2b1f3e26-a260-3d3c-a353-1f2f331ae18b/251418b6-3e49-4690-9fa9-4217e11f41d3